передоручати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
передавати — I даю/, дає/ш, недок., переда/ти, да/м, даси/, док., перех. і без додатка. 1) Віддавати, подавати, вручати кому небудь те, що тримають у руках чи беруть у руки. || Віддавати, подавати, вручати кого , що небудь комусь для іншого. || Вручати,… … Український тлумачний словник
передовіряти — я/ю, я/єш, недок., передові/рити, рю, риш, док., перех. і без додатка. 1) Довіряти іншому те, що було довірено раніше самому; доручати іншому зробити те, що було доручено самому. 2) Те саме, що передоручати 2). Передовіряти справу … Український тлумачний словник
передоручання — я, с. Дія за знач. передоручати … Український тлумачний словник
передоручатися — а/ється, недок. Пас. до передоручати … Український тлумачний словник
передоручити — див. передоручати … Український тлумачний словник