передоручати

передоручати
-а́ю, -а́єш, недок., передоручи́ти, -учу́, -у́чиш, док., перех.
1) Доручати іншому виконання того, що повинен був виконати сам. || Доручати, довіряти охорону кого-, чого-небудь, турботи, піклування про когось, щось, догляд за кимось, чимось іншій людині.
2) Передавати іншому право дій за дорученням (у 2 знач.), раніше надане самому.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "передоручати" в других словарях:

  • передоручати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • передавати — I даю/, дає/ш, недок., переда/ти, да/м, даси/, док., перех. і без додатка. 1) Віддавати, подавати, вручати кому небудь те, що тримають у руках чи беруть у руки. || Віддавати, подавати, вручати кого , що небудь комусь для іншого. || Вручати,… …   Український тлумачний словник

  • передовіряти — я/ю, я/єш, недок., передові/рити, рю, риш, док., перех. і без додатка. 1) Довіряти іншому те, що було довірено раніше самому; доручати іншому зробити те, що було доручено самому. 2) Те саме, що передоручати 2). Передовіряти справу …   Український тлумачний словник

  • передоручання — я, с. Дія за знач. передоручати …   Український тлумачний словник

  • передоручатися — а/ється, недок. Пас. до передоручати …   Український тлумачний словник

  • передоручити — див. передоручати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»